В рамках польської правової системи особи, які звільняються з пенітенціарних установ, можуть скористатися підтримкою, яка пропонується з двох джерел:
Відповідно до зобов’язань, покладених на муніципалітети, одним з їхніх завдань є надання підтримки людям, які стикаються з труднощами в реінтеграції після звільнення з місць позбавлення волі. Цікаво, що законодавець не уточнив, що ця допомога має надаватися особам, які звільняються з місць позбавлення волі, тим самим звужуючи категорію отримувачів допомоги від діяльності центрів соціальної допомоги.
Не існує конкретних положень щодо того, як довго людина може отримувати соціальну підтримку після виходу з в’язниці. Тому постійні труднощі з адаптацією до життя за межами в’язниці можуть бути підставою для отримання допомоги. Ключову роль тут відіграють соціальні працівники, завданням яких є підтримка процесу адаптації, особливо в професійному та житловому аспектах.
Ці люди потребують підтримки в соціальній реінтеграції та адаптації до нових умов життя. Допомога включає матеріальну підтримку, консультування, соціальну роботу та терапію. Основна мета соціальної допомоги – запобігти маргіналізації цих людей, їхній соціальній ізоляції та протидіяти таким проблемам, як алкоголізм і наркоманія.
Особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в місцях позбавлення волі, не має права на отримання соціальної допомоги. Це право відновлюється після виходу з в’язниці, але потребує повторної подачі заяви. Винятком є ситуація відбування покарання під електронним наглядом, коли покарання відбувається за межами в’язниці, наприклад, вдома. Тимчасово затримані особи мають право на отримання соціальної допомоги, яке призупиняється на час їхнього затримання, але відновлюється після їхнього звільнення.
Фінансується Інститутом національної свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Державної програми сприяння розвитку громадських організацій на 2018-2030 роки.