Допомога після звільнення з місць позбавлення волі

В рамках польської правової системи особи, які звільняються з пенітенціарних установ, можуть скористатися підтримкою, яка пропонується з двох джерел:

муніципальна підтримка, що надається центрами соціального захисту населення
за підтримки Фонду допомоги жертвам злочинів та постпенітенціарної допомоги, що є частиною Фонду "Справедливість". Ці послуги надаються спеціальними центрами постпенітенціарної підтримки, групами пробації та Пенітенціарною службою.

СИСТЕМА МУНІЦИПАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ

Відповідно до зобов’язань, покладених на муніципалітети, одним з їхніх завдань є надання підтримки людям, які стикаються з труднощами в реінтеграції після звільнення з місць позбавлення волі. Цікаво, що законодавець не уточнив, що ця допомога має надаватися особам, які звільняються з місць позбавлення волі, тим самим звужуючи категорію отримувачів допомоги від діяльності центрів соціальної допомоги.

Не існує конкретних положень щодо того, як довго людина може отримувати соціальну підтримку після виходу з в’язниці. Тому постійні труднощі з адаптацією до життя за межами в’язниці можуть бути підставою для отримання допомоги. Ключову роль тут відіграють соціальні працівники, завданням яких є підтримка процесу адаптації, особливо в професійному та житловому аспектах.

Ці люди потребують підтримки в соціальній реінтеграції та адаптації до нових умов життя. Допомога включає матеріальну підтримку, консультування, соціальну роботу та терапію. Основна мета соціальної допомоги – запобігти маргіналізації цих людей, їхній соціальній ізоляції та протидіяти таким проблемам, як алкоголізм і наркоманія.
Особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в місцях позбавлення волі, не має права на отримання соціальної допомоги. Це право відновлюється після виходу з в’язниці, але потребує повторної подачі заяви. Винятком є ситуація відбування покарання під електронним наглядом, коли покарання відбувається за межами в’язниці, наприклад, вдома. Тимчасово затримані особи мають право на отримання соціальної допомоги, яке призупиняється на час їхнього затримання, але відновлюється після їхнього звільнення.

Каталог форм допомоги, що надається Центрами соціальної допомоги:

Грошові виплати:

Постійна допомога: це допомога, що залежить від доходу, призначена для людей, які не можуть працювати через вік або стан здоров'я. Зазвичай це не є варіантом для людей, які виходять з в'язниці.
Періодична допомога: надається в таких ситуаціях, як тривала хвороба, інвалідність або безробіття. Вона може виплачуватися одиноким особам або сім'ям.
Цільова допомога: надається тоді, коли потрібна допомога для покриття витрат на їжу, ліки, опалення, одяг, дрібний ремонт житла або похоронні витрати. Він може бути наданий у формі кредитного квитка.
Допомога на емансипацію та продовження освіти: надається у двох різних формах: фінансовій та натуральній, які спрямовані на економічну емансипацію бенефіціарів. Фінансова допомога може надаватися у вигляді одноразової цільової допомоги або безвідсоткової позики. Умови надання, погашення та забезпечення кредиту визначаються у договорі, укладеному з муніципалітетом. Можна списати весь кредит або його частину, якщо це прискорить процес досягнення цілей соціальної допомоги. З іншого боку, допомога в натуральній формі полягає у наданні обладнання та робочих інструментів, що дозволяє бенефіціарам створити власне робоче місце, а також у наданні обладнання для полегшення роботи людей з інвалідністю".

Негрошові вигоди:

Соціальна робота: доступна незалежно від доходу, допомагає вирішувати соціальні та міжособистісні проблеми.
Похорон: організований згідно з правилами муніципалітету, з урахуванням віросповідання померлого.
Консультації спеціалістів: включає юридичну, психологічну та сімейну підтримку, доступну незалежно від рівня доходу.

Юридична консультація: надає інформацію з питань сімейного та опікунського права, захисту прав орендарів тощо.
Психологічне консультування: фокусується на діагностиці, профілактиці та терапії.
Сімейне консультування: займається проблемами функціонування сім'ї, включаючи догляд за особами з інвалідністю.

Кризове втручання - це комплекс заходів, спрямованих на підтримку окремих осіб, сімей або груп у кризових ситуаціях. Його основна мета - відновити психологічну рівновагу та навички самоуправління, щоб протидіяти перетворенню кризового реагування на постійні психосоціальні проблеми. Допомога у кризовому втручанні надається незалежно від критерію доходу, доступна негайно і може приймати різні форми, такі як психологічна підтримка, соціальна робота, юридичні консультації або надання притулку на період до 3 місяців.

Притулок: тимчасове проживання в нічних притулках, притулках для бездомних або притулках з послугами догляду.
Харчування: щоденне гаряче харчування для тих, хто не може себе забезпечити.
Основний одяг: подбайте про відповідний одяг відповідно до сезону.
Послуги з догляду: призначені для самотніх людей, які через свій вік, стан здоров'я або інші обставини потребують сторонньої допомоги і не мають такої допомоги від сім'ї, чоловіка/дружини, родичів або співмешканця/співмешканки. Цей догляд включає підтримку в повсякденних побутових потребах, гігієнічний догляд та догляд відповідно до медичних рекомендацій. Наскільки це можливо, ці послуги також спрямовані на те, щоб дати людині можливість взаємодіяти з навколишнім середовищем. Послуги з догляду надаються за місцем проживання особи, яка потребує допомоги, в центрах підтримки та сімейних будинках опіки.
Забезпечення житлом: допомога, спрямована на дорослих, які з різних причин, таких як складна життєва ситуація, вік, інвалідність або хвороба, потребують підтримки в управлінні своїм повсякденним життям. Однак вони не потребують послуг, що надаються цілодобовими відділеннями, наприклад, люди з психічними розладами, випускники прийомних сімей, молодіжних або районних освітніх центрів, виправних установ або притулків для неповнолітніх. Житло з захистом має на меті підготувати таких людей до самостійного життя або надати їм підтримку в повсякденному житті, що може включати навчання навичкам, необхідним для самостійного життя.

Надання соціальної допомоги відбувається за наступними етапами:

Подання заявки на отримання допомоги

Процес починається з подання заявки на отримання допомоги.

Розмова з громадою та план допомоги

Після отримання заявки проводиться співбесіда з громадою для оцінки особистого, сімейного, дохідного та майнового становища осіб або сім'ї, які потребують допомоги. Зазвичай така співбесіда проводиться протягом 14 робочих днів з моменту отримання повідомлення, а у невідкладних випадках, що потребують негайного втручання, - негайно (протягом 2 робочих днів). Інтерв'ю може відбуватися за місцем проживання особи чи сім'ї або за місцем їхнього перебування. На основі інтерв'ю соціальний працівник аналізує та оцінює ситуацію і дає рекомендації щодо надання допомоги. Під час співбесіди соціальний працівник може попросити особу або сім'ю надати декларацію про доходи та майно. Відмова надати цю заяву може бути підставою для прийняття рішення про відмову в наданні допомоги.

Винесення адміністративного рішення

Допомога надається у формі адміністративного рішення. Всі рішення повинні бути оформлені в письмовій формі, а будь-яке рішення, оформлене в будь-якій іншій формі, вважається дійсним і юридично обов'язковим.

Виконання Рішення

Після затвердження допомога починає реалізовуватися. Грошова допомога зазвичай призначається і виплачується щомісяця, починаючи з місяця, в якому було подано заяву з необхідними документами. Якщо право на допомогу не охоплює повний місяць, допомога надається за неповний місяць.

Право на оскарження

Особи мають право оскаржити будь-яке рішення, що стосується їхньої соціальної допомоги. Апеляції можна подавати до відповідної Апеляційної ради з питань місцевого самоврядування в кожній провінції.

Фонд допомоги жертвам злочинів та постпенітенціарної допомоги – скорочено Фонд юстиції – є цільовим фондом у розпорядженні Міністра юстиції, який використовується для надання допомоги особам, ув’язненим в установах виконання покарань, особам, звільненим з установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, та членам їхніх сімей. Це означає, що, на відміну від соціальної допомоги, підтримка надається не лише особам, які звільняються з місць позбавлення волі, але й місцям ув’язнення або ув’язненим та їхнім сім’ям. Однак особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі під електронним наглядом, особи, засуджені до штрафу або обмеження волі, а також особи, до яких застосовано захисні заходи, виключені з числа отримувачів допомоги.

Фонд надає допомогу від трьох типів організацій:

офіцери пробації при кожному районному суді – щодо осіб, які вийшли з місць позбавлення волі або з-під варти;
Пенітенціарна служба – щодо ув’язнених в установах виконання покарань;
неурядові організації, які керують центрами постпенітенціарної допомоги по всій Польщі – як для звільнених осіб, так і для ув’язнених, а також для їхніх сімей.

Щоб отримати допомогу, зверніться до найближчого Центру постпенітенціарної допомоги (посилання на вкладку “Допомога”) або до свого офіцера пробації!

покриття витрат на тимчасове проживання або надання притулку в центрі для бездомних;
періодична доплата до поточних зобов’язань з квартирної плати та плати за тепло, електроенергію, газ, воду, паливо, вивезення твердих та рідких побутових відходів за квартиру або індивідуальний житловий будинок, на які особа має право власності на законних підставах, пропорційно до кількості осіб, які постійно проживають у квартирі або будинку;
організація та фінансування юридичних консультацій, сприяння працевлаштуванню та професійній активізації;
організація та фінансування тренінгів і курсів для підвищення професійної кваліфікації, а також покриття витрат на іспити, що підтверджують професійну кваліфікацію;
організація та фінансування програм з розвитку соціальних навичок для протидії криміногенним факторам, зокрема, агресії та насильству, в тому числі домашньому, а також проблемам із залежністю;
придбання матеріалів, інструментів, обладнання та устаткування, необхідних для реалізації програм, зазначених у пункті 5, а також для навчання, курсів підвищення кваліфікації та неоплачуваної роботи;
покриття витрат, пов’язаних зі спеціалізованим медичним лікуванням або реабілітацією та отриманням довідки про інвалідність, ступінь втрати працездатності або непрацездатності;
покриття витрат на спеціальний транспорт, відповідно до медичних показань, або проїзд до місця проживання, навчання, лікування, роботи, особливо неоплачуваної роботи;
покриття витрат на отримання посвідчення особи та інших документів, необхідних для отримання допомоги;
покриття витрат на спеціалізовані іспити, необхідні для участі в програмах, зазначених у пункті 5, навчання та курси підвищення кваліфікації, а також на неоплачувану роботу;
покриття витрат на групове страхування від нещасних випадків для осіб, які мають право брати участь у навчальних та професійно-кваліфікаційних курсах, програмах, зазначених у пункті 5, а також у неоплачуваній роботі;
Сприяння та підтримка ініціатив і проектів для ефективної реадаптації засуджених, освітня та інформаційна діяльність, організація та проведення тренінгів, організація та замовлення досліджень щодо становища засуджених;
покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням негрошової допомоги у вигляді:
1. їжа або талони на їжу,
2. одяг, білизна, взуття, миючі засоби та засоби особистої гігієни або ваучери,
3. квитки на громадський транспорт,
4. ліки, перев’язувальні матеріали та засоби гігієни,
5. медичні вироби, включаючи протези, ортопедичні вироби та допоміжні засоби,
6. навчально-методичні посібники, книги та канцелярське приладдя,
7. необхідні предмети побутового обладнання або інші предмети особистого користування для полегшення соціального функціонування за місцем проживання або перебування, особливо для осіб з інвалідністю,
8. матеріали, інструменти та обладнання, необхідні для участі у професійному навчанні, здобуття професії або самозайнятості;
надання грошових виплат на цілі, визначені органом або особою, що надає допомогу.