В'язні

Польські в’язниці, як і в’язниці в усьому світі, – це місця, де повсякденне життя регулюється власними правилами. Уявіть собі життя за стінами, де простір обмежений, а приватність стає розкішшю. Умови утримання різняться, але часто ув’язненим доводиться ділити камеру з іншими. Доступ до санітарно-гігієнічних умов – ще одна проблема, яка може здатися очевидною для людей на волі, але у в’язницях це питання не завжди відповідає очікуванням. Емоційний, сімейний та психологічний стан людей, позбавлених волі, є ще більш складним питанням. Відірваність від сім’ї та близьких, обмеженість контактів із зовнішнім світом і неможливість брати участь у повсякденному житті своїх близьких може призвести до відчуття ізоляції, самотності та розчарування. Дехто може боротися з депресією або тривогою, а психологічна підтримка, хоча й доступна, не завжди є настільки інтенсивною, наскільки могла б бути. З іншого боку, життя у в’язниці – це також час для роздумів, навчання та планування майбутнього після звільнення, що для декого стає можливістю для змін. Незважаючи на труднощі, багато ув’язнених намагаються знайти щось позитивне у своєму становищі, користуючись наявними реабілітаційними, освітніми або професійними програмами.

Колишні в'язні

Вихід на волю для колишніх ув’язнених часто нагадує входження у світ, який вже не схожий на той, який вони залишили позаду. Після років, проведених за стінами, вони можуть відчувати труднощі з орієнтацією в реальності, що змінилася, особливо коли мова йде про технологічний прогрес. Смартфони, соціальні мережі, сучасні платіжні системи – все це може здаватися чужим і непосильним. Крім того, багато хто намагається відновити сімейні зв’язки, які могли ослабнути з роками або й зовсім розірватися. Труднощі з пошуком роботи, нерозуміння з боку суспільства та відчуття ізоляції можуть посилити відчуття відірваності від світу, в якому людина колись жила. Зіткнення зі зміненою реальністю вимагає часу, терпіння і підтримки як від близьких, так і від професіоналів. Для багатьох колишніх ув’язнених дуже важливо знайти точки опори в новому світі, а також підтримку у вирішенні повсякденних проблем, які тепер можуть здаватися абсолютно новими. Процес адаптації вимагає від них не лише навчитися користуватися новими технологіями, а й побудувати нове місце в суспільстві – завдання не з легких, але з правильною підтримкою досяжне.

ДОПОМАГАЄМО СІМ'ЯМ УВ'ЯЗНЕНИХ

Перші 3 місяці з моменту ув’язнення його сім’я може розраховувати на допомогу нашого Фонду. Під членом сім’ї розуміється чоловік (дружина), співмешканець (співмешканка), діти, рідні брати і сестри, батьки, тесть і теща, рідні брати і сестри чоловіка (дружини). Основною причиною (окрім самого ув’язнення) для надання допомоги є втрата частини доходу та/або травма, спричинена розривом родинних зв’язків. Для отримання допомоги необхідно подати довідку про ув’язнення та документ, що підтверджує, що ви є сім’єю, наприклад, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження (для пари, яка проживає разом, це буде копія посвідчення особи з однією адресою проживання, договір про спільну оренду житла або подібний документ). Сім’ї ув’язнених можуть розраховувати на юридичну підтримку, психологічну підтримку та консультацію профорієнтатора, а також на матеріальну підтримку, таку як путівки, субсидована оренда, професійні курси, медичне лікування або медичні препарати.

МИ ДОПОМАГАЄМО В'ЯЗНЯМ

Під час перебування ув’язнених у пенітенціарній установі вони можуть отримати допомогу у вигляді гігієнічної або речової передачі. Для цього наш Фонд повинен отримати лист від ув’язненого з таким проханням, після чого ми заочно заповнюємо документи і готуємо пакет.

допомагаємо колишнім ув'язненим

Протягом перших 3 місяців після звільнення з в’язниці або з-під варти колишні ув’язнені можуть розраховувати на нашу допомогу – для отримання детальної інформації відвідайте вкладку “Допомога після звільнення з в’язниці

Що таке Фонд справедливості?

Фонд допомоги жертвам та постпенітенціарної допомоги був створений у 2012 році на базі Фонду постпенітенціарної допомоги, який існував з 1997 року. Реформа 2011 року встановила каталог форм постпенітенціарної допомоги з 1 січня 2012 року, правила їх надання та призвела до створення мережі центрів постпенітенціарної допомоги по всій Польщі з 2019 року. У період з 2023 по 2025 рік буде створено 32 центри в 15 провінціях, з яких три центри орієнтовані лише на жінок.

Доходи Фонду формуються за рахунок:

присудженої судом реституції та грошової компенсації;
відрахування в розмірі 7% від оплати праці засуджених, які працюють на підставі направлення на роботу або допускають засудженого до виконання оплачуваної роботи за трудовим договором, договором доручення, договором підряду, договором про виконання певної роботи, договором підряду або на іншій законній підставі;
застосування до засуджених до позбавлення волі дисциплінарних стягнень, які полягають у зменшенні частки заробітної плати засудженого, але не більше ніж на 25% і не більше ніж на 3 місяці;
спадщини, заповіту та пожертвувань;
гранти, збори та інші джерела.

Суд, який ухвалив рішення в першій інстанції, веде окремий облік надбавок та грошових виплат, призначених Фонду. Будь-яка засуджена особа, яка зобов’язана виплатити допомогу Фонду, викликається для виконання цього зобов’язання протягом 30 днів, а якщо вона цього не зробить, то відкривається виконавче провадження, яке проводить державний виконавець.

Ресурси Фонду справедливості витрачаються на наступні види діяльності:

Пріоритет 1 - допомога жертвам злочинів та свідкам злочинів, що складається з

Допомога особам, які постраждали від злочинів, та їхнім близьким, зокрема шляхом надання медичної, психологічної, реабілітаційної, правової та матеріальної допомоги: i. суб’єкти, що не належать до сектору державних фінансів і не здійснюють комерційну діяльність, у тому числі асоціації, фонди, організації та установи (в рамках відкритих тендерів);
ii. суб’єктам сектору державних фінансів (в рамках тендерів);
психологічна допомога свідкам та їхнім близьким;
навчання органів, що здійснюють кримінальне провадження, та їхніх працівників з метою підвищення компетенцій у роботі з жертвами злочинів і свідками та популяризації альтернативних методів вирішення конфліктів, зокрема медіації у сімейних, ювенальних та кримінальних справах;
виконання суб’єктами сектору публічних фінансів передбачених законом завдань, пов’язаних із захистом інтересів потерпілих від злочинів та свідків, а також із виявленням і запобіганням злочинам та усуненням наслідків заподіяної злочином шкоди;
фінансування альтернативних методів вирішення конфліктів, зокрема медіації у сімейних, ювенальних та кримінальних справах;
навчання з питань запобігання насильству та злочинності, зокрема для поліцейських, працівників освіти та охорони здоров’я;

Пріоритет 2 - постпенітенціарна допомога, що складається з

постпенітенціарна допомога особам, позбавленим волі, звільненим з місць позбавлення волі та слідчих ізоляторів, та їхнім родичам, що надається

професійні офіцери пробації;
Тюремна служба;
НУО.

Пріоритет 3 - запобігання злочинності, що складається з:

підтримка та розвиток системи допомоги жертвам злочинів і свідкам, а також постпенітенціарної допомоги;
Сприяння та підтримка ініціатив і проектів, спрямованих на покращення становища осіб, які постраждали від злочинів, та ефективну реадаптацію засуджених,
реалізація освітніх та інформаційних проектів, у тому числі щодо причин та умов злочинності та її попередження,
покриття витрат, пов’язаних з організацією та проведенням навчання, післядипломної освіти, курсів підвищення кваліфікації та тренінгів;
проведення, організація та замовлення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також співпраця з іншими органами у цій сфері щодо становища та потреб жертв злочинів, свідків і засуджених, причин і умов злочинності та її запобігання;
сприяння розвитку системи допомоги жертвам і свідкам злочинів та постпенітенціарної допомоги;
поширювати знання про права осіб, які постраждали від злочинів, та про альтернативні методи вирішення конфліктів, зокрема медіацію у сімейних, ювенальних та кримінальних справах;
заходи з підтримки сімей, які перебувають у групі ризику щодо неблагополуччя, зокрема щодо профілактики та лікування залежності та співзалежності, а також вирішення конфліктів у сім’ї.